Ернст Кренек — відома особистість не лише в Австрії, а й далеко за її межами. Геній увійшов в історію насамперед як сміливий новатор, експериментатор, який легко передавав свої почуття та настрій через музику. Натхненний майстерністю легендарних композиторів, Кренек зміг досягти великих висот у кар’єрі. Про його життя і творчість читайте тут viennatrend.eu.
Юність, перші кроки в музиці
Ернст з’явився на світ 23 серпня 1900 року у Відні. З раннього віку хлопчик виявляв інтерес до мистецтва. У 16-річному віці Ернст вступив до Віденської консерваторії, де брав уроки музики у Франца Шрекера. Далі був призваний на службу в армію. Повернувшись до Відня, хлопець вивчав 2 семестри філософію. З 1916 року Кренек перебував у пошуку особистого неповторного стилю, приділяючи велику увагу контрапункту.
У 1920 році він поїхав до Берліна, де познайомився з відомими музикантами, серед яких був Ферруччо Бузоні, Едуард Ердман. Під їхнім впливом композитор послідовно переходить до атональності, неокласицизму, додекафонії та інших технік, при цьому майстерно адаптуючи їх до власної оригінальної манери.
Незабаром Ернст став директором Академії Музики в Берліні. У той період Кренек почав писати свої перші твори в пізньоромантичному стилі. У 1921 році його привабила атональна музика. Лише через деякий час під впливом Славинського композитор-початківець перейшов до неокласицизму. У цей період він створив кілька експресивних за змістом симфоній (ор. 7, 12, 16).
У 1923 році Ернст шалено закохався в молоду красуню, дочку відомого композитора Анну Малер. У 1924 році вони одружилися, проте шлюб виявився не довгим, через 3 роки Анна наполягла на розлученні.
Розвиток кар’єри
У 1925 році Ернст переїжджає до Касселя, а потім до Вісбадена, де освоює основи музичної драматургії. Незабаром композитор познайомився з Полем Беккером — диригентом, який виступає у відомих оперних театрах. Беккер зацікавився творчістю Ернста і надихнув маестро на створення унікальної опери “Орфей і Еврідіка”. Попри те, що в цьому творі багато недоліків, він виконаний у незвичайній манері. У ньому чітко відстежується егоїзм і драматична розв’язка.
Під час перебування у Вісбадені, композитор складає, мабуть, одну з найпопулярніших і водночас суперечливих опер “Jonny spielt auf”. У цій роботі він використав незвичайні технічні досягнення (локомотив і бездротовий телефон). Головним персонажем опери був афроамериканський джазовий музикант. Глядачі побачили цю роботу в 1927 році в Лейпцигу. У критиків було багато запитань до маестро, оскільки вони угледіли в роботі соціально-сатиричний підтекст. Незважаючи ні на що, популярність композитора зростала.
У 1928 році Кренек повернувся до Відня, де створив ще 3 політико-сатиричні опери з відмінною оркестровкою. Незабаром з’явився ще один цикл пісень (ор.62). У столиці Австрії Ернст починає переосмислювати власні музичні погляди. Після роздумів, вивчає принципи техніки Шенберга і створює варіації на тему для оркестру (ор.69), цикл пісень “Durch die Nacht”. Попри хороші досягнення в цій галузі, він віддає перевагу опері.
У 1937 році Кренек переїхав з Відня до США. Там продовжив написання музичних композицій. У 1939 році його призначають викладачем композиції у Вассарському коледжі (Нью-Йорк). З 1938 року по 1948 рік Ернст пише понад 30 робіт, серед яких камерні опери, балет, твори для хору, симфонії.
На початку 1950 року його опери все частіше ставили на сценах популярних австрійських і німецьких театрів. Сам композитор користується неабияким авторитетом на різних музичних подіях і заходах, отримує заслужені нагороди та звання, найважливіше з яких для нього — почесний громадянин Відня.
У 1991 році легендарний композитор пішов з життя. Він залишив за собою величезну музичну спадщину, яка продовжує жити в серцях людей.
