Крістоф Глюк — композитор 18 століття. Він один із найбільших представників музичного неокласицизму. Ця людина зробила великий внесок у розвиток музики, пише viennatrend.eu.
Дитинство та юність Глюка
Народився Крістоф у 1714 році в місті Ерасбах у небагатій родині. Батько працював єгерем, а мати була домогосподаркою, займалася вихованням сина. З раннього віку хлопчик проявляв інтерес до музики. Однак батько був проти захоплення дитини, бо хотів, щоб первісток пішов його стопами.
У 12-річному віці Крістоф вступив на навчання до єзуїтського коледжу в місті Хомутов. У навчальному закладі хлопець вивчав латинську та грецьку мови, античну літературу, математику. Крім основних предметів юнак особливу увагу приділяв грі на скрипці, фортепіано, органі. Після закінчення коледжу Крістоф вирішив продовжити навчання.
У 1732 році він вступив до Паризького університету на факультет філософії. Батьки були засмучені таким рішенням сина і позбавили його фінансової допомоги. Однак Крістоф не розгубився, щоб заробити собі на життя, хлопець почав музикувати з різними бродячими ансамблями. Також у вільний час Глюк співав разом із хором у костелі Святого Якуба. Там він познайомився з композитором Богуславом Чорногорським, який навчив його основ композиції.
Напевно, беручи приклад зі свого вчителя, Крістоф почав складати композиції.
Перші кроки в музиці
Незабаром батьки все ж змирилися з вибором сина й налагодили з ним відносини. Після цього Глюк став півчим у капелі та камерним музикантом у віденському палаці князя Лобковіц. Цей період можна ознаменувати як початок творчого шляху композитора.
У 1937 році Крістоф поїхав до Мілана на запрошення італійського магната Антоніо Мельці. Тут він обійняв посаду камер-музиканта в домашній капелі Мельці. Незабаром майбутній композитор познайомився з Джованні Саммартіні, який допоміг йому досконало освоїти всі музичні інструменти.
Загалом, оперна школа Італії справила значний вплив на майбутнє Глюка як композитора.
Перебуваючи там, він написав свою першу оперу – “Артаксеркс”, яку представили глядачам на карнавалі у 1741 році. Всі були в захваті від цього твору. Невдовзі молодому композитору почали надходити замовлення на написання нових творів. Таким чином, здобувши певну популярність в Італії, Глюк уже міг обирати собі роботу до душі.
Розвиток кар’єри
У 1752 році Глюк одружився і переїхав до Відня, де обійняв посаду концертмейстера, а потім капельмейстера при княжому дворі. У той період його найпопулярнішими роботами були балет “Don Juan” і опера “Orfeo ed Euridice”.
Незабаром на найбільших віденських заходах звучали його твори. У 1754 році на одному з віденських фестивалів представили оперу “Les Chinoises”. Попри великий успіх у столиці Австрії, композитор вирішив іти далі.
У 1756 році в Римі відбулася прем’єра його опери “Антігоно”. Постановка виявилася настільки вдалою, що Папа Бенедикт XIV запросив маестро до свого двору, щоб посвятити його в лицарі Золотої шпори. Відтоді Крістоф почав дбати про свій статус. У пошуках різноманітності, він експериментував, створюючи низку нових, унікальних творів, кожен з яких заворожував слухачів.
У 1761 році в партнерстві з відомим хореографом, Глюк створює балетну постановку “Don Juan” у жанрі пантоміми. Такий унікальний, новаторський підхід оцінила публіка, популярність композитора ще більше зросла. Практично протягом усього свого життя Крістоф Глюк жив і творив у Відні та Парижі.
У 1787 році легендарний композитор пішов з життя, залишивши нащадкам велику спадщину. Його музика пройшла через століття і живе досі.
