Ім’я театрального актора Оскара Вернера відоме далеко за межами Відня. За всю свою акторську кар’єру чоловік відмовився від 300 сценаріїв. Причина всьому цьому – усвідомленість відповідальності в мистецтві. Про життя та творчість цієї людини поговоримо тут viennatrend.eu.
Дитинство та юність
Народився Оскар у 1922 році у Відні. Хлопчик вирізнявся з-поміж інших дітей своїм надзвичайно красивим голосом. Коли йому виповнилося 6 років, батьки розлучилися, мати дуже важко перенесла цю ситуацію, намагаючись звести рахунки з життям.
Вернери жили дуже бідно, грошей заледве вистачало на прожиток, діти практично не бачили солодощів. Оскар з розумінням ставився до ситуації, і завжди намагався заощадити гроші. Щоб не витрачати їх на транспорт, він вважав за краще всюди ходити пішки. Йому дуже подобалося гуляти наодинці й спостерігати за перехожими.
Дядько хлопчика Франц Зельта працював на студії “Sasha Film” і завжди приносив додому обривки плівки з фільмами. Це було справжньою радістю для Оскара, адже він міг годинами розглядати їх і фантазувати. Бабуся хлопця не пропускала жодної вистави в місцевому театрі. Часом вона брала онука з собою, там він вивчав розклади артистів, милувався їхньою блискучою грою на сцені, але через сором’язливість боявся підійти за автографом. Незабаром хлопець почав цікавитися роботами Шекспіра. Пізно вночі, щоб не розбудити дорослих, він брав книжку і читав її під ковдрою.
У 1937 році юнак вперше постав перед кінокамерою. У фільмі “Geld fällt vom Himmel” йому дісталася роль працівника рекламної компанії.
У 1941 році Вернер відбував трудову повинність у таборі. Якось йому прийшла телеграма від директора “Burgtheater” із запрошенням на прослуховування. Все ж хлопець зміг випросити кілька днів відпустки, щоб продемонструвати свій талант. Виступ юнака журі оцінило позитивно, але була одна проблема. На той момент йому виповнилося лише 18 років (повноліття в Австрії тоді наставало у 21 рік). Це означало, що без матері він не міг прийняти рішення. Жінка не дозволила синові виступати на сцені, тому не підписала договір з театром.
У 1943 році Вернера призвали до армії, де він потрапив до роти охорони. Попри щільний графік, хлопець встигав вечорами виступати на сцені “Burgtheater”. Там познайомився з актрисою Елізабет Каліною, і вже взимку 1944 року пара зіграла весілля.
Восени, під час бомбардування Віденського арсеналу, зруйнована стіна впала на Оскара. Його контузило і понад 2 місяці він пролежав у шпиталі. Коли здоров’я налагодилося, прийшов наказ вирушати на фронт. Однак він вирішив втекти, бо не міг дозволити собі вбивати людей.
Кіно паралельно з театром
Восени у 1944 році в молодій сім’ї народилася донька, і вони почали ховатися в Бадені, а потім переїхали до квартири Елізабет. Попри небезпеку до 1949 року Вернер працював у “Burgtheater”, де зіграв 14 ролей, показаних 180 разів. У 1947 році чоловік знявся в екранізованому романі Ернста Лотара “Der Engel mit der Posaune”. Зйомки відбулися у Відні. У 1948-1949 роках Оскар постав перед глядачами в картині “Heroische Symphonie”, яка розповідала про життя Бетховена. До речі, йому багато разів пропонували зіграти роль великих композиторів, але чомусь постійно щось заважало.
“Вкрадене місто” стало наступним проєктом актора, де він блискуче зіграв скрипаля. Незабаром кінокартини, в яких знімався Вернер, стали дуже популярними в усьому світі. Глядачі з великим задоволенням їх дивилися, а кінокритики давали позитивні відгуки. Дійшло до того, що Оскара запросили до Голлівуду на зйомки фільму “The Great Dictator”. Однак за роботу акторові не сплатили обіцяний гонорар.
Перебуваючи в Америці, Оскар зрозумів, що сумує за рідним Віднем, і згодом вирушив через 11 штатів автомобілем додому. Повернувшись на Батьківщину, Вернер зіграв у “Burgtheater” роль зрадника в п’єсі “Пісня у вогненній печі”. У 1952 році він взяв участь ще в одній роботі Бюхнера “Смерть Дантона”. Але потім, морально втомившись від важкої роботи, вирішив піти з театру, і цілий рік вів розпусне життя. Незабаром акторові запропонували роль у фільмі “Der letzte Akt”. Зйомки проходили на зруйнованому аеродромі “Швехт” у Відні.
У 1955 році Оскар практично не відпочивав, він щодня виснажливо репетирував “Дона Карлоса” в “Burgtheater” і паралельно готувався до зйомок кінокартини про життя Моцарта.
Останні роки життя
У 1956 році Вернер зіграв у п’єсі “Гамлет” у театрі Йозефштадт. Після виступу за кулісами на нього чекав натовп шанувальників, які аплодували й просили автограф. Кар’єра активно розвивалася, великі гонорари, популярність, це саме те, до чого актор прагнув усе життя. У 1961 році Оскар на фестивалі в Брегенці грав головну роль у п’єсі “Орфей”. Цього ж року він розірвав договір з “Burgtheater” і на цьому їхня співпраця назавжди припинилася.
Далі чоловік повернувся знову в кінематограф. У 1964 році він знявся в екранізації роману “Ship of Fools”. За роль доктора Шумана Вернер став володарем “Золотого глобуса”. У 1974 році Оскар отримав роль ученого, який вбиває свою тещу за допомогою електроніки в серіалі “Коломбо”, у серії “Повернення”.
15 жовтня 1984 року в залі “Mozarteum” у Зальцбурзі відбувся останній виступ цього великого актора. 23 жовтня 1984 року він пішов з життя, залишивши за собою велику кількість блискуче зіграних ролей і світлу пам’ять у серцях шанувальників.
