“Theater an der Wien” по праву вважається одним з найкращих театрів у Відні. У ньому відбулося багато легендарних оперних прем’єр. Наприклад, у 1805 році глядачам представили прем’єру опери Бетховена “Фіделіо”. У 1874 році люди побачили оперету Йоганна Штрауса “Летюча миша”, яка ознаменувала початок “золотого століття віденської оперети”, пише viennatrend.eu.
Зведення та реконструкції театру
“Ан дер Він” розташований у 6-му окрузі Відня Маріагільф. Його проєктуванням займався Франц Яґер. Будівництво театру в стилі ампір тривало 3 роки, фінансову підтримку на зведення надав Бартоломеус Циттербарт. Урочисте відкриття театру “Ан дер Він” відбулося 13 червня 1801 року. Варто зазначити, що з моменту свого заснування театр був нерозривно пов’язаний з ім’ям Людвіга ван Бетховена. Саме на його сцені відбулася прем’єра єдиної опери Бетховена “Фіделіо”. Крім цього, у стінах театру вперше відіграли скрипковий і Четвертий фортепіанний концерт великого маестро.
Цікаві постановки, архітектурні особливості глядацького залу і будівлі загалом, викликали захоплення як в аристократів, так і у звичайних людей. На відміну від інших придворних театрів, “Ан дер Він” був оснащений зручними кріслами, з яких дуже добре було видно сцену.
Через 12 років після відкриття театру, його будівля зазнала кількох значних розширень. У 1838 році відреставрували глядацький зал. У 1854 році стелю у глядацькому залі прикрасили картинами з зображеннями 9 муз. У 1901 році було проведено ще один капітальний ремонт, яким керував Герман Гельмер. Тоді демонтували четверту галерею в глядацькому залі й частину колон, прикрашених атлантами. Околиці театру також були дещо змінені.
Наприкінці 19 століття в “Theater an der Wien” відбулися нововведення пов’язані зі зміною пріоритетів. З цього моменту театр став одним із провідних осередків розвитку столичної оперети. Незабаром сцена “Ан дер Він” стала місцем для проведення опер і балетів, а також популярних на початку 19 століття пантомім. На той період резидентами театру була трупа, якою керував популярний імпресаріо Емануель Шиканедер.
Важливий період в історії театру розпочався після закінчення Другої світової війни. Тоді його будівля стала другою домівкою для Віденської державної опери. До 1955 року опера демонструвала глядачам свої унікальні постановки, в очікуванні відновлення повністю зруйнованої бомбардуваннями будівлі їхнього театру.
Занепад перед розквітом
Нічого не віщувало біди, яка трапилася раптово. Театр “Ан дер Він” був на межі свого зникнення. Коли з’їхала опера, керівництво ухвалило рішення закрити театр, а на його місці звести автостоянку.
У 1962 році криза минула, і в театрі знову почалися метушливі дні творчості, інтриг. Друге урочисте відкриття “Ан дер Він” відбулося в 1962 році, тоді глядачам представили оперу “Чарівна флейта” Моцарта. Ця подія ознаменувала новий, успішний етап в історії театру. Відтепер у ньому почали проводити оперети та мюзикли.
У 2006 році театр знову обрав оперу своїм основним жанром. Незабаром у залі театру почали проводити щорічний Віденський фестиваль, де збирається велика кількість талановитих артистів. Сучасний “Ан дер Він” не має своєї постійної оперної трупи та оркестру, але це не заважає йому радувати своїх гостей і розвиватися.
У залі “Ан дер Він” 1179 глядацьких місць, з них 50 стоячих. Сюди з великим задоволенням приходять поціновувачі опери. У театрі проводяться вистави цілий рік. Унікальна програма містить в собі роботи легендарних і сучасних композиторів. Спокійна, приємна обстановка в залі дозволяє людям розслабитися, насолодитися оперним мистецтвом.
