Сучасні жителі Відня, щоб подивитися свої улюблені фільми, ходять у кінотеатри або вмикають телевізор. У минулому, коли тільки кіноіндустрія зароджувалася, все було куди складніше. Про те, як і де, дивилися кіно люди, читайте тут viennatrend.eu.
Все починалося з зображень
Наприкінці 19 століття існував пристрій, за допомогою якого 25 осіб одночасно могли дивитися послідовно розташовані зображення. Апарат, за допомогою якого їх транслювали, називали “Імператорська панорама”. Процес перегляду з боку, виглядав трохи дивно. Уздовж круглої стіни ставили стільці, глядачі, проходячи по колу, пересідаючи з місця на місце, дивилися в невелике віконце, де змінювалися зображення. Здебільшого транслювали природні пейзажі, тварин. Незабаром “живі картинки” вперше представили у віденському “Wurstelprater”.
Перший похід у кіно
Перший публічний кіносеанс в Австрії відбувся в 1896 році у Відні. Фільми тривалістю всього кілька хвилин транслювали за допомогою синематографа Люм’єра. Кінопокази за певну плату швидко стали популярними серед людей.
Синематографи здебільшого ставили на ярмарках, вони стали частиною пересувних кінотеатрів, де здебільшого показували комедії, документальні фільми. Перший кіносеанс відбувся в 1897 році у Лінці під керівництвом Йоганна Блезера. Провели його в будівлі, яка на той час була готелем “Schiff” (тепер “Central”).
У 1907 році у Відні заснували “Reichsverbandes der österreichischen Kinematographenbesitzer” добровільне об’єднання, що представляє інтереси кіноіндустрії. У 1908 році розпочалося австрійське кіновиробництво, першим повнометражним австрійським фільмом, який почали транслювати був “Von Stufe zu Stufe”.
У 1909 році у Відні почався “кінобум”. На той період у місті налічувалося 74 кінотеатри. У 1910 році створена компанія “Erste Oesterreichische Kinofilms-Industrie” зняла похорон мера Карла Люгера. Фільм демонстрували у 22 віденських кінотеатрах.
Варто зазначити, що перший в Австрії кінотеатр було відкрито в 1902 році у Відні. Відтоді “Münstedt Kino Palast” замінив “Singspielhalle” у віденському Пратері.
Через 4 роки у Відні працювало вже 12 постійних кінотеатрів. Після 1915 року в столиці налічувалося понад 100 кінотеатрів.
Варто зазначити, що всі кінооператори мали складати іспит, без якого вони не мали права показувати фільми на публіці. Іспити проходили в колишньому “Technischen Gewerbemuseum” на вулиці Верингерштрассе.
Кінотеатри в Першу світову війну
Коли почалася Перша світова війна, люди не припиняли відвідувати кінотеатри. Там їм показували кінохроніку воєнного часу зі Східного фронту Австро-Угорщини. У цей період будівельні норми для створення нових кінотеатрів були посилені. З цієї причини багато кінотеатрів закрилися. Після закінчення Першої світової війни у Відні працювали 154 кінотеатри.
У 1929 році віденці побачили перший фільм зі звуком. Після цієї події більшість місцевих кінотеатрів були переобладнані під звукове кіно. Перший повнометражний фільм був показаний 21 січня 1929 року у “Wiener Central-Kino”. Тоді людям транслювали фільм “The Jazz Singer”, у якому звук відтворювався на платівці синхронно з фільмом.
Кіно у Другу світову війну
У цей період всі кінотеатри, які належали євреям, перейшли в розпорядження німецьким військам. Серед них варто відзначити: “Kolosseum-Kino”, “Bad Ischl” та інші.
У 1944 році через бомбардування більша частина кінотеатрів у місті була зруйнована. Після війни всі працівники в кіноіндустрії були “денацифіковані”.
Через певний час кіноіндустрія знову почала активно розвиватися, ті кінотеатри, що були зруйновані відбудували, почали відкриватися нові з сучасним обладнанням. У зв’язку з цим, віденці з великим задоволенням відвідували їх.
